Безвідвальний обробіток: історія Західного Бугу

14 років тому, у 2012 році, ПП «Західний Буг» поставило собі за мету відійти від використання «класичної» технології ґрунтообробітку з використанням оборотного плуга, змінивши підходи в сторону безвідвальних систем, які на той час все ширше використовувалися в сусідній Польщі та Німеччині.

Оцінивши різні підходи до технології ґрунтообробітку — від прямих посівів у мульчу та стріп-тілл до комбінованого обробітку, — зупинитися вирішили саме на останньому. Візит до Великої Британії справив велике враження на менеджмент компанії, і понад 150-річний досвід ведення механізованого сільського господарства на Британських островах остаточно закріпив думку про правильно обраний напрямок змін.

Першими агрегатами, які потрапили до рук агрономів компанії і з якими потрібно було робити перші кроки, стали Great Plains Simba SLD 460 — комбінований диско-лаповий агрегат із масивною батареєю важких дисків (60 см у діаметрі) і потужними стійками лап, що рознесені на 65 см.

Попри свої значні переваги (економія пального завдяки меншій кількості проходів), цей агрегат мав і низку недоліків. Вони були особливо виразними на малоструктурованих ґрунтах із наявною плужною підошвою, яка була створена багатьма роками оранки, у поєднанні з тогочасною якістю комбайнування і розподілу соломи (скажімо так, на це тоді ніхто не звертав особливої уваги).

Не варто забувати і про опір виконавчого персоналу — від механізаторів до звичайних агрономів і керівників підрозділів: будь-що нове сприймалося дуже категорично.

Технологія дозволила збільшити продуктивність виконання техоперацій. На третій рік, подолавши більшість проблем із критичним ущільненням, технологія почала випереджати за результатами показники попередніх років. Новий підхід вимагав більш уважних і кваліфікованих агрономів та механізаторів, відтак професійне зростання персоналу сприяло покращенню результатів.

Проте у 2015–2016 роках стало зрозуміло, що ці агрегати, за всієї їхньої універсальності, не були оптимальним вибором для регіону, який значно відрізнявся від вологого «туманного Альбіону». Саме в цей час значної популярності починає набувати техніка HORSCH — не в останню чергу завдяки її власнику, візіонеру Мікаелю Хоршу.

Контакти з ним та його бачення дали поштовх наступному кроку розвитку ґрунтообробної технології в господарстві. Кардинально змінюються підхід і вимоги до якості комбайнування: з’являються широкозахватні лущильники HORSCH JOKER, а на заміну важким Simba SLD 460 приходять аналоги — HORSCH TIGER MT 6. Вони були більш широкозахватними, потребували меншого тягового зусилля і якісно показували себе при роботі з великою кількістю пожнивних решток.

Мало хто міг повірити, що можна сіяти без оранки цукровий буряк по кукурудзі. Попри це, ПП «Західний Буг» з року в рік висівало по 15–20% площ цукрового буряку саме після кукурудзи за безвідвальною технологією, використовуючи лише комбіновані агрегати. Звісно, отримуючи на 5–7% гірші сходи, компанія мала співмірні результати порівняно з площами, посіяними по стерньовому попереднику (врожайність відрізнялася лише на 2–3%).

Агрономи і механізатори за 4 роки роботи вже абсолютно спокійно розуміли, що більш грудкувата поверхня поля чи наявність пожнивних решток не створюють жодних перешкод для якісного розвитку культури та значно вищих врожаїв, ніж були до того. Прийшло глибоке розуміння технології.

Компанія і надалі не зупинялася в розвитку та пошуку наступних варіантів і комбінацій роботи: у парку ґрунтообробної техніки з’явилися агрегати HORSCH TIGER AS та Koeckerling Vector.

Подальший розвиток привів нас до випробувань технології Strip-till у 2019 році. Дотепер компанія розширює обсяги застосування цієї технології на різних культурах, зокрема і на цукровому буряку. Проте стверджувати, що вона повністю замінить комбінований обробіток, не можна. Наше бачення полягає в тому, що вони крокуватимуть поруч, допомагаючи реалізувати максимальний потенціал поля та розкриваючи всі можливості кожної з систем: ґрунтоохоронну функцію, збереження й накопичення органічної складової, підвищення опірності ерозії, збереження вологи та максимізацію врожайності.

Сучасна візія компанії у напрямі ґрунтообробітку — робити рівно стільки, скільки необхідно на кожному окремо взятому полі для досягнення максимальних результатів. І агроном повинен мати для цього оптимальний набір знарядь: від можливості прямого посіву до «інтенсивного» комбінованого ґрунтообробітку.